» Корисна інформація » Новини » Чи включена естетична краса до розуміння поняття «оригінальність твору» ?

Чи включена естетична краса до розуміння поняття «оригінальність твору» ?

оригинальность эстетическая красота

Суд Європейського Союзу виніс рішення у справі С-683/17. Цим рішенням суд роз’яснив умови, які повинні бути дотримані, для того, щоб твір підлягав охороні авторським правом.
Спір між двома модними дизайнерами став підставою для розгляду справи. Один з дизайнерів звернувся до суду з вимогою припинити дії, що порушують його авторські прав. До того ж, він стверджував, що одяг є оригінальним інтелектуальним творінням через те, що справляє естетичний ефект. У зв’язку з цим, його одяг повинен бути класифікований як “твір” та підлягати охороні авторським правом.

 

Спір сторін був переданий на розгляд до Верховного суду Португалії. Подібне питання щодо необхідного ступеня оригінальності твору для його захисту нормами авторського права досі не поставало ані перед науковою спільнотою, ані в судовій практиці. У зв’язку з цим, Верховний суд Португалії звернувся до Суду Європейського Союзу для отримання роз’яснення. Зокрема перед Судом ЄС було поставлено наступне питання: чи може дизайн розглядатися як твір мистецтва згідно норм авторського права, тільки на підставі того, що цей дизайн справляє естетичний ефект?
Перш за все, Суд Європейського Союзу наголосив, що такий термін як “твір мистецтва” є автономною концепцією права Європейського Союзу. Ця концепція була сформована безпосередньо судовою практикою Суду ЄС. Також Суд ЄС підкреслив, що ця концепція повинна тлумачитись та застосовуватись однаково. Більш того, для існування поняття “твір мистецтва” необхідне дотримання двох сукупних умов.

 

Першою умовою судова практика визначає наступне: твір повинен бути оригінальним об’єктом. Це передбачає, що твір має бути відображенням особистості автора за допомогою втілення його вільних та креативних рішень. Разом з цим, об’єкт не може бути достатньо оригінальним для того, щоб вважатися твором, за умови, що створення цього об’єкта обумовлено технічними міркуваннями або правилами, які не залишають місця для свободи творчості.
Другою умовою було визначено, що для ідентифікації об’єкта необхідні точність, чіткість та об’єктивність. Проте ці якості неможливо досягнути через те, що сама по собі ідентифікація здійснюється на підставі відчуттів. Відчуття у свою чергу в сутності є суб’єктивними для людини, яка сприймає об’єкт.

 

Ґрунтуючись на цих міркуваннях, Суд ЄС стверджує, що естетичний ефект, що створює дизайн, сприймається кожною окремою людиною суб’єктивно, виходячи з її розуміння красоти. Отже, суб’єктивний ефект самостійно не дозволяє ідентифікувати об’єкт достатньо точно та об’єктивно. Крім того, Суд підкреслює, що безперечно естетичний ефект є важливою складовою творчої діяльності. Проте він не дає можливості визначити чи є дизайн інтелектуальним творінням, яке є демонстрацією особистості та свободи автора, що в свою чергу не дає змоги визначити відповідність об’єкта вимозі оригінальності.

 

Виходячи з цього, Суд Європейського Союзу постановив, що дизайн, в тому числі дизайн одягу, не підлягає захисту нормами авторського права на підставі лише того, що він справляє унікальний, естетично значущий візуальний ефект.
Треба відзначити, що висновки, до яких дійшов Суд ЄС, гармонізували поняття “твір мистецтва” в країнах-членах Європейського Союзу.

 

Джерело: http://curia.europa.eu/