» Корисна інформація » Новини » Громадське надбання ("public domain") та всім відомий Вінні-Пух

Громадське надбання (“public domain”) та всім відомий Вінні-Пух

У США Вінні-Пух став громадським надбанням

З цього року персонаж Вінні-Пух став громадським надбанням у США. Термін авторських прав на нього минув. Відповідно до законодавства США, після 95 років припиняється охорона авторських прав на службові твори, тобто. твори, які були створені автором у результаті виконання службових завдань. Це означає, що відтепер будь-яка особа на території США має право перевидати знамениту книгу Алана Мілна про ведмежа Вінні-Пуха, без отримання дозволу від правовласників та без сплати ліцензійної винагороди. Також без дозволу можуть бути створені похідні твори – аудіовізуальні (фільми та мультфільми), сценічні, комп’ютерні ігри та ін.
 

Персонаж Вінні-Пуха був одним із найприбутковіших для студії Disney, в останні десятиліття річний дохід компанії від його використання становив від 3 до 6 мільярдів доларів. Звичайно, навколо Вінні-Пуха завжди було багато суперечок і судових позовів, і не тільки в США.
 

Взагалі все почалося в 1926 році, коли була опублікована перша книга Алана Мілна «Вінні-Пух». У 1929 р. літературний агент Стівен Слезінгер викупив права на комерційне використання образу Вінні-Пуха. У 60-х роках спадкоємці передали ці права компанії Уолта Діснея, яка зобов’язалася виплачувати сім’ї Слезінгера частину прибутку від продажу продукції, створеної з використанням персонажа. Так мультфільми, іграшки та сувеніри стали приносити багатомільярдні доходи. У 1991 р.Слезінгери подали до суду, звинувачуючи компанію Disney у недоплаті належної винагороди, – як стверджували адвокати, ведмежа стало для компанії прибутковішим за іншого знаменитого персонажа, – Міккі Мауса. Слезінгери не лише просили суд стягнути компенсацію у сотні мільйонів доларів, а й позбавити Walt Disney прав на використання персонажа у США. У свою чергу, компанія наполягала, що, згідно з договором, права Слезінгерів поширювалися лише на певні види продукції, за якими Disney оплачував винагороду у повному обсязі, а на доходи від інших видів продукції (наприклад, комп’ютерні ігри, відео) Слезінгери не можуть претендувати.
 

На думку юристів, позивачі мали б певні шанси на успіх, якби вони діяли в рамках закону. Але задля доказу своєї правоти Слезінгери найняли приватних детективів, які викрали деякі документи зі штаб-квартири Disney. Верховний суддя Лос-Анджелеса вважав це обурливим і покарав позивачів, просто закривши їхню справу. В ухвалі вказувалося, що позивачі “діяли нечесно і не виявили ознак каяття”. Таким чином Walt Disney виграла суд, відстоявши виняткові права на персонаж. Хоча багато критиків і шанувальників творчості Алана Мілна вважають, що діснеївська екранізація дуже далека від оригінального персонажа книг і не на краще.
 

Крім прав на персонаж, компанія Disney свого часу придбала права на малюнки “Класичного Пуху” у їхнього автора, Ернеста Шепарда, які він створив, працюючи спільно з Аланом Мілном у журналі “Панч”, і які стали першими ілюстраціями до історії про ведмежа.
 

Вінні-Пух та Союзмультфільм

“Союзмультфільм” не звертався за дозволом на використання персонажа ані до Слезінгерів, ані до Disney, яка мала виняткові права на екранізацію та на мальований образ “Класичного Пуху”. Візуальний образ радянського мультиплікаційного Вінні-Пуха був створений художниками-постановниками Едуардом Назаровим та Володимиром Зуйковим.
 

Взагалі, з самого спочатку, ця історія почалася з письменника-перекладача Бориса Заходера. Якось він переглядав у бібліотеці дитячу англійську енциклопедію, побачив у ній зображення симпатичного ведмедика і загорівся прочитати про нього книгу. Так розпочалася його багаторічна робота з Пухом. Рукопис-переклад Бориса Заходера довгий час не приймали, але йому вдалося видати книгу, що стала неймовірно популярною в СРСР. Б.Заходер завжди наголошував на тому, що його книга не є буквальним перекладом, а є переказом книг Мілна, що відповідає дійсності. До того ж у книгу Б.Заходера були включені не всі розділи книги А.Мілна.
 

Мультиплікаційна екранізація в СРСР здійснювалася режисером “Союзмультфільму” Федором Хітруком, який писав сценарій Вінні-Пуха разом із Борисом Заходером. У їхній спільній роботі часто відбувалися розбіжності, що спричинило припинення випуску серій лише після трьох мультфільмів. Але й той цикл, який вдалося випустити, став неймовірно популярним. За словами режисера, він не знав про існування диснеївської серії, коли творив свої мультфільми. І саме той факт, що радянські мультфільми про Вінні-Пуха були створені без отримання прав на екранізацію від Walt Disney, унеможливило їх показ за кордоном.
 

Досі сюжет і персонажів американського та радянського Вінні-Пуха порівнюють. До переваг американського відносять більш якісне промальовування, але радянського вважають більш смішним та унікальним. А завдяки пісенькам на музику композитора Мечислава Вайнберга, Вінні-Пуха вважають першим мультиплікаційним репером
 

Судові суперечки з приводу Вінні-Пуха були не тільки у Діснея в США, а й у Союзмультфільму. У 2017-2018 роках. Суд з інтелектуальних прав у м. Москва розглядав суперечку за позовом компанії «Алвега» до Роспатенту та Союзмультфільму про відмову в реєстрації товарного знака із зображенням Вінні-Пуха. Позиція позивача, ТОВ «Алвега», ґрунтувалася на тому, що компанія отримала дозвіл на використання зображень безпосередньо у авторів, художників Е.Назарова та В.Зуйкова. Але суд погодився з позицією Роспатента та Союзмультфільму, зазначивши, що саме у кіностудії було необхідно отримувати дозвіл на використання персонажа та окремих малюнків та кадрів з мультфільму. У свою чергу правовласник, Союзмультфільм, зобов’язаний виплачувати винагороду авторам за використання створених ними мультиплікаційних фільмів.
 

Права Бориса Заходера також заперечувалися у суді. Позов подала компанія “Нова Альтернатива”, що володіє торговою маркою “Вінні”. Вона заявила про відсутність прав у письменника, оскільки він, в свою чергу, не отримав права на переробку твору від Алана Мілна і не укладав договору з А.А.Мілном, видавцем, або іншим власником виняткових авторських прав на оригінальний твір «Вінні-Пух». Позивачі просили визнати відсутність у Б. Заходера авторських прав на позначення «Вінні» та «Winny», оскільки, на їхню думку, ці позначення не були результатом творчої діяльності Бориса Заходера.
 

Суд встановив, що авторські права на твір та словесні позначення “Вінні” належать Борису Заходеру, який зробив оригінальний переклад твору А. Мілна. Персонаж Б. Заходера не є точною копією персонажа А. Мілна та має певні оригінальні риси. Ім’я Вінні зі здвоєною літерою “нн” введено в лексику російської мови саме Борисом Заходером і є оригінальним перекладом. На території РФ слово «Вінні» викликає асоціацію саме з персонажем казки Б. Заходера.
 

Також суд зазначив, що на момент створення Б.В. Заходером російськомовної версії твору А.А. Мілна діяли Основи авторського права СРСР від 16.05.1928 р. Радянський Союз не брав участь у міжнародних договорах про охорону авторських прав, твори зарубіжних авторів вільно використовувалися та їхня згода не була потрібна для перекладу чи іншої творчої переробки твору. Таким чином, суд встановив, що створення Б.В. Заходером літературного твору «Вінні-Пух і все-все-все» було здійснено відповідно до чинного на той час законодавства.
 

Цікаві факти про Вінні-Пуха

Книги та фільми про Вінні-Пуха були перекладені 29 мовами.
 

Зірка Вінні-Пуху була відкрита на голлівудській Алеї слави у 2006 році.
 

Вінні-Пух зображений на поштових марках близько 20 держав.
 

У списку Форбс персонаж Вінні-Пух посідає друге місце після персонажа Міккі Мауса.
 

Продажі малюнка Ернеста Шепарда – карта Стоакрового Лісу, яким гуляли Вінні-Пух та інші персонажі, встановила світовий рекорд, – ескіз був проданий на лондонському Sotheby’s майже за півмільйона фунтів стерлінгів.
 

Ернест Шепард був відомим карикатуристом та працював у журналі “Панч” близько 30 років. Спочатку Алан Мілн зі скепсисом поставився до перспектив співпраці з цим художником, але у результаті співпраця відбулася. Шепард зробив понад 300 ілюстрацій до книг про ведмежа.
 

Вінні-Пух став своєрідним творчим «прокляттям» для Алана Мілна: незважаючи на те, що він є автором 8 романів, 34 п’єс, 5 документальних книг і 15 оповідань, читачі сприймали і продовжують сприймати його виключно як дитячого письменника.
 

Образом для створення Вінні-Пуха та всіх його друзів послужили м’які іграшки, які належали синові Алана Мілна – Крістоферу Робіну. При цьому сам Крістофер Робін негативно ставився до мультиплікації Діснея. Після екранізації він став об’єктом глузування з боку учнів школи. Крістоферу Робіну не подобалася ситуація, що він залишається маленьким хлопчиком з татових книжок. Пійшовши стопами батька, Крістофер Робін написав кілька мемуарних творів: “Зачаровані місця”, “Після Вінні-Пуха” та “Яма на пагорбі”. В одному з них він каже: “Іноді мені здається, що мій батько досяг вершин популярності, піднявшись на мої дитячі плечі, що він стяг моє добре ім’я, не залишивши мені нічого, крім порожньої слави”. Ось такий сімейний конфлікт довжиною у життя.
 

Завдяки перекладам Бориса Заходера радянські діти познайомилися не лише з Вінні-Пухом, а й з “Алісою в країні чудес”, “Мері Поппінс”, “Пітер Пен”. Коментуючи питання: «Чому саме „Вінні Пух“ мав такий успіх?», дружина Б. Заходера відповіла: «Борис надав персонажам рис, які не розгледів у них сам Алан Мілн».
 

Список творів, які стали громадським надбанням у США з 01 січня 2022 р.

Окрім книги Алана Мілна “Вінні-Пух”, до списку творів, що стали громадським надбанням, також увійшли роман “І сходить сонце” (The Sun Also Rises) Ернеста Хемінгуея, німі фільми з Гретою Гарбо та Бастером Кітоном у головних ролях, оперні записи Енріко Карузо, зроблені до 1923 року, та інше.
 

Повний список розміщено на сайті Дюкського університету.
 

Ми не робимо аналіз чи оцінку вищевикладеному. Вся представлена ​​інформація взята з відкритих джерел та відображає факти та думки окремих осіб. Якщо у Вас виникнуть питання щодо прав на використання творів, наші фахівці завжди дадуть відповідь на них. Для цього потрібно заповнити зворотну форму звернення на нашому сайті.
 

Джерела:
https://delo.ua/leisure/vinni-pux-stal-obshhestvennym-dostoyaniem-srok-avtorskix-prav-na-nego-i-desyatki-izvestnyx-proizvedenii-istek-390894/
https://www.fd.ru/articles/66016-vinni-puh-i-prava-cheloveka
 

Опубліковано: 28.01.2022 р.